МОТИВАЦІЙНА ГОТОВНІСТЬ
Методика: «Ставлення дитини до навчання у школі»
Завдання методики – визначити початкову мотивацію навчання у дітей, що йдуть до школи, тобто визначити, чи є у них інтерес до навчання.
Ставлення дитини до навчання поряд з іншими психологічними ознаками готовності до навчання складає основу для висновку про те, готова чи не готова дитина навчатися у школі. Навіть якщо все гаразд з її пізнавальними процесами і вона вміє взаємодіяти з іншими дітьми і дорослими людьми сумісній діяльності, про дитину не можна сказати що вона повністю готова до навчання в школі. Відсутність бажання вчитися при наявності двох ознак психологічної готовності – пізнавальної і комунікативної – дозволяє приймати дитину в школу за умови, що протягом декількох перших місяців її перебування у школі інтерес до навчання обов’язково з’явиться. Мається на увазі набувати нові знання, корисні вміння і навички, пов’язані із засвоєнням шкільної програми.
Для відповідей в даній методиці дитині пропонуються наступні запитання:
- Ти хочеш йти до школи?
- Чому потрібно ходити в школу?
- Чим ти будеш займатися у школі?
/Чим завжди займаються у школі?/
- Що потрібно мати для того, щоб бути готовим йти до школи?
- Що таке уроки? Чим на них займаються?
- Як потрібно поводити себе на уроці в школі?
- Що таке домашнє завдання?
- Навіщо потрібно виконувати домашнє завдання?
- Чим ти будеш займатися вдома, коли прийдеш зі школи?
- Якби тобі дали можливість вибирати між дитсадком і школою, щоб ти вибрав?
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ГОТОВНІСТЬ
Тест шкільної зрілості за Керном — Йірасеком
В ході діагностики за даною методикою в загальних рисах визначається розвиток соціальних якостей дитини, пов’язаних із загальною обізнаністю, розвитком мисленнєвих операції, рівень інтелектуального розвитку дитини, розвитку тонкої моторики руки, координації рухів рук і зору, вміння наслідувати зразку.
Психологічні тести розділяють на дві груп: графічні і тести вербального інтелекту.
№1. Орієнтовний тест шкільної зрілості
Яка тварина більша – кінь чи собака?
- Уранці ми снідаємо, а вдень?
- Вдень на вулиці світло, а вночі?
- Небо голубе, а трава?
- Черешні, груші, сливи, яблука – це ……
- У чому різниця між ручкою і олівцем?
- Що таке Київ, Харків, Одеса?
- Маленька корова – це телятко, Маленька собака – це …. Маленька ягничка…..
- Собака більше схожий на кішку, чи на курку? Чим схожий? Що в них однакового?
- Для чого у всіх автомобілях є гальма?
- Чим схожі між собою молоток і сокира?
- Чим схожі між собою білка і кішка?
- Чим відрізняються цвях і гвинт? За якими ознаками ти їх відрізнив, якби вони тут лежали біля тебе на столі?
- Футбол, стрибок у висоту, плавання – це …..
- Які ти знаєш транспортні засоби?
- Чим відрізняється стара людина від молодої? Яка між ними різниця?
- Чому люди займаються спортом?
- У чому відмінність між бджолою і собакою ?
№ 2. Орієнтовний тест шкільної зрілості
(модифікація теста Артура Керна).
Завдання 1. Малюнок людини.
Запропонуйте дитині намалювати людину (чоловіка). На запитання «Як малювати», відповідайте: « Так, як ти умієш». Дитина на аркуші паперу виконує завдання. Дорослий не підказує і не допомагає.
Завдання цього тесту вимагають розвиту дрібної моторики, а також координування рухів руки. Існує тісний зв’язок між рівнем розумового розвитку дитини і художньою творчістю. Результати тесту дають можливість судити про те, чи може дитина робити фігурні малюнки (1,2,3), чи обмежується аморфним черканням і створює, так би мовити, головне зображення. Рівень виконання завдань відповідає рівню розумового розвитку.
ОСОБИСТІСНА ГОТОВНІСТЬ
Особистісний компонент готовності складається з цілого ряду показників: дитина повинна чітко усвідомлювати свою внутрішню позицію, статеву приналежність, мати навички самообслуговування, вміти підкоряти себе обставинам, поступатися, якщо це потрібно, своїми бажаннями. Аби влитися в класний колектив, знайти в ньому своє місце, включитися в загальну діяльність, дитина має володіти собою, рахуватися з думкою інших дітей, поважати цю думку, бути морально зрілою (знати норми поведінки, позитивно ставитися до цих норм, осмислено їх реалізувати контактах з оточуючими). Особистісна готовність виявляється у сформованості критичної самооцінки як новоутворення в особистісні сфері старшого дошкільника.
Особливості самооцінки дитини напередодні школи полягають у тому, що вона не логічна, емоційна. Тому уявлення про себе в цьому віці не може бути об’єктивним, завищеним або заниженим, а тільки емоційно – позитивним чи емоційно – негативним. Схильність до емоційних узагальнень дає дітям змогу вважати: якщо я хороший, то, отже, і розумний, слухняний, добрий, і всього зможу навчитися, і всі мене полюблять. Якщо самооцінка негативна, то виникають невпевненість у собі, недовіра до оточення. Надмірна прив’язаність до батьків, несамостійність, страх активності(що часто сприймається як лінощі). Крім того, уявлення про себе, як про «поганого», мимоволі відбивається на виборі відповідної («поганої») лінії поведінки.
Завдання.
Намалювати сходи. Поясніть дитині, що ви хочете на цих сходах розташувати персонажів дитячих творів таким чином, щоб злі, жадібні, підступні ( Коза – Дереза, Карабас – Барабас, Змій Горинич, Баба Яга) лишилися знизу, а добрі, щедрі та чесні ( Попелюшка, Дюймовочка) стояли зверху. Зробіть це разом з дитиною. А тепер запитайте дитину, де б вона поставила себе.